фокус

I -а, ч.

1) фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті увігнутим сферичним дзеркалом або заломлені опуклою лінзою паралельні промені. || (розм.) Віддаль від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки; те саме, що фо́кусна ві́ддаль. Короткий фокус.

••

Віртуа́льний (уя́вний) фо́кус — уявна точка, до якої збігаються у зворотному напрямку промені, утворені увігнутою лінзою або опуклим сферичним дзеркалом.

2) фот. Точка, в якій предмет, що його знімають, фотографують або розглядають за допомогою оптичного приладу, має найкращу чіткість, різкість.

3) мат. Така точка, що відношення віддалей від будь-якої точки на кривій лінії до неї та до певної прямої є сталою величиною.

4) Місце, в якому найяскравіше, найсильніше виявляється будь-яка властивість, дія, ознака чого-небудь; головна точка чого-небудь. Фокус землетрусу. || мед. Вогнище, осередок хворобливого процесу в організмі.

5) перен. Центр, осередок чого-небудь, ілюзія.

II -а, ч.

1) Спритний прийом, трюк, що вражає глядачів своєю уявною надприродністю; ґрунтується на обмані зору завдяки вправності і швидкості рухів виконавця, а також на спеціальних пристосуваннях. || Якась дія, прийом, що вимагає особливого вміння, спритності, майстерності.

2) перен., розм. Подія, вчинок, дія і т. ін., що привертають увагу своєю незвичайністю, несподіваністю. || перев. мн. Вередування, дивацтва. Викидати фокуси.

3) перев. мн., перен., розм. Хитрощі, виверти, удавання.